3.1. Призначення і завдання диспетчерської служби.

3.1.1. Загальне оперативне керівництво експлуатацією систем водопостачання і каналізації та додержання заданих режимів їх роботи покладається на диспетчерську службу виробника.

3.1.2. До завдань диспетчерської служби входять:

• управління і керівництво експлуатацією систем водопостачання і каналізації в цілому та окремими підприємствами і спорудами;
• забезпечення нормальних режимів роботи систем водопостачання і каналізації;
• контроль за проведенням аварійних робіт на мережах та спорудах;
• приймання заявок на ліквідацію пошкоджень та аварій, розподіл аварійних бригад, автотранспорту і механізмів;
• здійснення заходів щодо забезпечення найбільшої водовіддачі системи водопостачання в районі великої пожежі.

3.1.3. Структуру диспетчерської служби встановлюють залежно від схем і потужності систем водопостачання і каналізації, довжини мереж, з урахуванням складності технологічних процесів.

3.1.4. В адміністративно-технічному відношенні диспетчерська служба підпорядкована начальнику (головному інженеру) підприємства, а в оперативному - диспетчерській службі вищого рівня.

3.1.5. До компетенції диспетчерської служби входить вирішення оперативних питань забезпечення надійності, безперебійності та економічності роботи окремих споруд і всієї системи.

3.1.6. Черговий диспетчер здійснює загальне технічне і оперативне керівництво згідно з цими Правилами, місцевими інструкціями, вказівками і розпорядженнями керівництва виробника.

3.1.7. На диспетчерському пункті організовують цілодобове чергування. Диспетчери працюють за графіком, затвердженим керівництвом виробника або структурних підрозділів виробника.

3.1.8. До обов'язків диспетчера входять:

• контроль за додержанням заданих режимів роботи споруд і устаткування;
• коректування заданих режимів, пов'язане із забезпеченням надійності і економічності роботи споруд;
• оперативне керівництво персоналом змін дільниць і підрозділів у питаннях вмикання і відключення споруд, устаткування;
• збір відомостей про стан устаткування і режим роботи споруд;
• вчасне оповіщення керівництва виробника про аварії та порушення;
• керівництво діями персоналу щодо локалізації та ліквідації аварій;
• ведення оперативного журналу доля реєстрації помічених порушень в роботі мереж, споруд і обладнання, а також службових переговорів з черговим персоналом;
• ведення технічної звітності протягом зміни;
• виклик керівних працівників виробника під час аварій чи у разі важких нещасних випадків;
• реєстрація в оперативному журналі аварійних випадків із зазначенням часу виникнення і характеру аварії, а також оперативних заходів, вжити для локалізації та ліквідації аварій;
• систематичний аналіз виконання заданих режимів для виявлення найбільш економічних і надійних умов експлуатації;
• участь у розробці і впровадженні заходів вдосконалення методів контролю за роботою споруд;
• аналіз аварій і участь в розробці заходів для підвищення надійності роботи як всієї системи, так і її окремих елементів;
• оперативний зв'язок з пожежною охороною, направлення представника служби мережі на місце великої пожежі для швидкого знаходження і використання пожежних гідрантів, вжиття термінових заходів щодо збільшення робочого тиску у водопровідній мережі;
• інформування місцевих органів Державного санітарного нагляду про аварії на спорудах і мережах. Крім цього, про аварії на спорудах і мережах систем каналізації необхідно інформувати територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності, а на водопровідних мережах - органи пожежної охорони.

3.1.9. Диспетчер несе відповідальність за всі свої розпорядження та їх наслідки згідно з чинним законодавством.

3.2. Оснащення диспетчерських пунктів.

3.2.1. Для забезпечення оперативного управління системами водопостачання і каналізації організовуються диспетчерські пункти, які оснащуються засобами оперативного і диспетчерського зв'язку.

3.2.2. Оснащення диспетчерських пунктів засобами оперативного зв'язку та управління може включати:

• селекторний телефонний або радіотелефонний зв'язок;
• пристрої для телевимірювання показників роботи споруд, мереж і устаткування;
• дистанційну сигналізацію і засоби контролю за роботою споруд, мереж і устаткування;
• телемеханічні засоби управління агрегатами, механізмами і запірно-регулюючими пристроями;
• сучасну обчислювальну техніку з комплексами програмного оперативного забезпечення управління водопровідно-каналізаційним господарством міста.

У великих містах на центральних диспетчерських пунктах рекомедується створювати автоматизовані системи управління технологічними процесами у водопровідно-каналізаційному господарстві (АСУ ТП ВКГ) з такими підсистемами:

• аналізу стану водопровідної мережі (розподілу води між абонентами);
• інженерно-технологічного оперативного забезпечення водопровідної мережі і насосних станцій;
• інженерно-технологічного оперативного забезпечення каналізаційної мережі і насосних станцій;
• інженерно-технологічного оперативного забезпечення енерго-об'єктів;
• моніторингу якості питної води;
• контролю за прийманням промислових строків у каналізацію і моніторингу забруднень, що вони містять;
• моніторингу забруднень, що надходять на очисні споруди і скидаються у водойми, та іншими.

Електричні пристрої диспетчерського управління і способи їх роботи повинні відповідати вимогам Правил устрою електротехнічних установок.

3.2.3. На диспетчерському пункті треба мати такі оперативні матеріали:

• оперативні схеми основних комунікацій, споруд і засобів регулювання, управління якими здійснює диспетчер;
• планшети в масштабі 1:2000, кожен з яких охоплює міську територію площею 1000x1000 м з усіма підземними комунікаціями і спорудами, які є в натурі. На планшетах вказують номери колодязів (камер), встановлене в них обладнання і контрольно-вимірювальну апаратуру;
• схеми комунікацій і характеристики устаткування;
• графіки заданих режимів роботи споруд і устаткування;
• плани поточного і капітального ремонтів споруд;
• повний комплект чинних інструкцій з експлуатації, правила експлуатації, техніки безпеки, користування системами водопостачання та каналізації, а також інструкції про взаємодію служби мереж водопостачання з органами пожежної безпеки;
• алфавітний список службових і домашніх номерів телефонів керівних працівників виробника та їх адреси;
• номери телефонів деяких спеціальних міських служб - міськенерго, міськгазу, пожежної охорони, місцевих органів Державного санітарного нагляду, Мінекобезпеки тощо.

3.2.4. Для поточності та зручності в користуванні на оперативних схемах слід відображати стан споруд і устаткування у процесі ремонту, роботи, в резерві, під час аварії умовними позначеннями або сигналами.

Оперативні схеми мереж водопостачання та каналізації повинні бути нанесені на план міста з позначенням назв вулиць, проїздів, площ і нумерації будівель.

3.3. Організація роботи диспетчерських пунктів.

3.3.1. Диспетчер має право оперативно змінювати графік роботи споруд і устаткування у разі зміни умов роботи систем чи окремих об'єктів.

3.3.2. Жоден елемент споруд чи обладнання не може бути виведений з роботи чи резерву без дозволу диспетчера (окрім випадків, що загрожують безпеці людей і збереженню обладнання).

3.3.3. Виведення обладнання з роботи чи резерву, незалежно від наявності затвердженого плану, оформлюється заявкою, що затверджується головним інженером виробника або керівником структурного підрозділу і подається диспетчеру до 12 години дня за дві доби до початку виконання робіт.

У заявці повинні бути вказані: вид обладнання, мета його виведення з роботи чи резерву і строк (дата і година початку і кінця робіт), детальний графік робіт, найменування дільниць, що переключаються або виключаються, заходи безпеки під час виконання робіт.

Заявку підписують відповідальні виконавці роботи і затверджує головний інженер виробника.

3.3.4. Про дозвіл на відключення або включення устаткування (обладнання) диспетчер повинен повідомити виконавців до 15-ої години напередодні виконання робіт.

У виняткових випадках оперативні заявки на позаплановий ремонт можуть подаватися диспетчеру в будь-який час. Диспетчер має право не дозволити ремонт самостійно, під свою відповідальність, але лише на строк свого чергування. При більшому строкові ремонту заявка повинна бути затверджена головним інженером виробника.

3.3.5. Заявки на включення, переключення і відключення диспетчер зобов'язаний заносити до журналу заявок.

3.3.6. Виведення устаткування з роботи і резерву може виконуватись тільки після розпорядження чергового диспетчера.

3.3.7. Про всі відключення і переключення устаткування або мереж, пов'язані з припиненням водопостачання, абоненти повинні попереджуватись завчасно, при цьому обов'язково визначається строк, на який робиться відключення.

3.3.8. У разі аварій на спорудах, комунікаціях і устаткуванні експлуатуючий їх виробничий персонал підпорядковується черговому диспетчеру і точно виконує його розпорядження з локалізації і ліквідації аварії.

3.3.9. Розпорядження чергового диспетчера повинні виконуватись негайно і безперечно. Відповідальність за необгрунтовану затримку виконання розпорядження диспетчера несуть працівники, які не виконали розпорядження, а також керівники, які санкціонували це виконання.

3.3.10. Локалізацією і ліквідацією великих аварій керує головний інженер виробника, про що повинен бути зроблений відповідний запис в оперативному журналі диспетчерського пункту.