9.1. Організація експлуатації зовнішніх систем подачі і розподілу води.

9.1.1. Зовнішні системи подачі і розподілу води повинні забезпечувати безперебійне і надійне постачання споживачам питної води, якість якої відповідає санітарним нормам і вимогам чинного державного стандарту "Вода питна".

9.1.2. Головними завданнями технічної експлуатації систем подачі і розподілу води є:

• нагляд за станом водопровідної мережі, споруд, пристроїв і обладнання на ній, технічне утримання мережі, усунення засмічень, промерзання тощо;
• розробка економічних режимів експлуатації мережі та управління її роботою;
• забезпечення необхідного тиску води на вводах споживачів і розподіл потоків води згідно із замовленою споживачами потребою у воді;
• утримання водопровідних мереж у належному санітарному стані, вчасна їх промивка та дезинфекція;
• поточний і капітальний ремонти на мережах, ліквідація аварій і витоків;
• ведення технічної документації та звітності;
• нагляд за будівництвом та приймання в експлуатацію нових ліній мереж, споруд на ній і абонентських приєднань;
• вивчення мережі, нагляд за тиском, складання перспективних планів реконструкції і розвитку мережі з урахуванням будівництва в населеному пункті.

9.1.3. Експлуатацію водопровідної мережі виконують служби, що залежно від її довжини і обсягів робіт можуть бути створені як дільниці, служби мережі, а для особливо великих міст - як самостійні виробничі підприємства з експлуатації водопровідних мереж з поділом на районні експлуатаційні дільниці.

9.1.4. Районування водопровідної мережі виконують з розрахунку, щоб довжина району не перевищувала 300-350 км, а відстань до найбільш віддаленої точки була не більше 10 км.

9.2. Нагляд за станом і утриманням мережі водопроводу.

9.2.1. Нагляд за станом мережі повинен здійснюватися в процесі обходу трас трубопроводів шляхом огляду та перевірки дії споруд і обладнання мережі.

9.2.2. На підставі результатів оглядів і перевірки дії обладнання розробляють і виконують заходи з технічного утримання мережі шляхом проведення профілактичних, поточних і капітальних ремонтів.

9.2.3. Для виконання експлуатаційних робіт з нагляду за станом і з утримування мережі повинні бути створені експлуатаційні (профілактичні) і ремонті (аварійно-відновлювальні) чергові бригади, кількість і чисельний склад яких визначається місцевими умовами.

9.2.4. Усі експлуатаційні роботи на мережах, за винятком робіт з ліквідації аварій, бригади проводять за маршрутами, встановленими планом експлуатації мережі, залежно від обсягу і характеру завдань на кожний день.

9.2.5. Кожній бригаді щоденно видають заготовлений напередодні наряд обходу, без якого бригада не повинна виходити на роботу. Кожний член бригади має бути допущений до роботи тільки після здачі техмінімуму з експлуатації мережі і техніки безпеки. Бригаді видається необхідна технічна документація (схеми маршрутів, журнали для запису виявлених дефектів на мережі), автотранспорт, інструменти, інвентар, водовідливні засоби, набір необхідних засобів з техніки безпеки тощо.

9.2.6. Зовнішній обхід та огляд трас водопровідної мережі роблять не рідше одного разу на 2 місяці, перевіряючи:

• стан координатних табличок;
• зовнішній стан колодязів, наявність і щільність прилягання кришок, цілість люків, кришок, горловин, скоб, драбин, наявність у колодязі води чи її витоків шляхом відкривання кришок колодязів з очищенням їх від сміття (снігу, льоду);
• присутність газів в колодязях (за показанням приладу або за запахом);
• наявність посідання грунту по трасі лінії або поблизу колодязів;
• наявність завалів на трасі мережі в місцях розташування колодязів, розриття по трасі мережі, а також недозволених робіт з устрою приєднань до мережі;
• дію вуличних водорозборів.

Під час зовнішнього огляду трас водопровідної мережі опускання людей в колодязі не дозволяється.

9.2.7. Профілактичне обслуговування мережі проводять два рази на рік, виконуючи такі роботи:

• у колодязях і камерах - очищення і відкачування води, сколювання льоду в горловинах, профілактичне обслуговування розтрубних та фланцевих з'єднань, розгонку шпинделів засувок, перевірку дії байпасів, регулювання електроприводів, огляд вантузів та інших приладів та пристроїв, перевірку роботи пожежних гідрантів з встановленням на них стандера, а також у разі необхідності - заміну скоб, ремонт драбин, зміну кришок.
  Ремонт пожежних гідрантів повинен бути виконаний протягом доби з моменту виявлення несправності. Про виявлену несправність та закінчення ремонту гідранта виробник зобов'язаний сповістити органи пожежної охорони;
• на дюкерах - перевірку на витоки;
• на переходах (штольнях) під коліями - перевірку на загазованість, обхід та огляд розташованих там переходів і пристроїв;
• на вуличних водорозборах - регулювання і проведення ремонтних робіт із зміною зношених деталей.

9.2.8. У разі відсутності на водопровідній мережі постійно діючих датчиків тиску виконують перевірку вільних тисків у контрольних точках один раз на квартал, а якщо тиск падає, - позачергово.

9.2.9. В обсяг профілактичного обслуговування входить проведення запобіжних заходів проти замерзання пристроїв і обладнання на мережі (монтування та зняття утеплення, сколювання льоду).

Для утеплення колодязів можуть бути використані утеплюючі матеріали, які укладають у колодязях на перекриттях, що встановлюють на відстані 0,5-0,6 м від кришки колодязя.

Для утеплення колодязів можна використовувати додаткову дерев'яну ляду з шаром утеплюючого матеріалу, яку встановлюють нижче кришки колодязя на 0,3 м.

9.2.10. Разом з абонентським відділом виробника експлуатаційна служба мережі один раз на рік виконує технічне обстеження абонентського приєднання і водомірних вузлів. При цьому перевіряють технічний стан водопровідного вводу, водолічильника, запірно-регулюючої та контрольно-вимірювальної апаратури, а також наявність витоків води із внутрішньої мережі.

9.2.11. Контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника. ( Пункт 9.2.11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держжитлокомунгоспу N 2 ( z0077-05 ) від 04.01.2005 )

9.2.12. Під час виконання робіт з профілактичного обслуговування колодязів (камер), дюкерів, переходів під коліями тощо бригада повинна керуватися затвердженими Держнаглядохоронпраці України Правилами техніки безпеки при експлуатації систем водопровідно-каналізаційного господарства.

9.2.13. Забороняється спуск людей в непровітрені і неперевірені на загазованість колодязі.

9.2.14. Під час проведення оглядів і профілактичного обслуговування колодязів на проїжджій частині вулиць особливу увагу треба звертати на правильне і обов'язкове встановлення огорожувальних захисних знаків для запобігання наїзду транспорту на працюючих.

9.3. Поточний і капітальний ремонти. Ліквідація аварій.

9.3.1. Дані оглядів та профілактичного обслуговування з перевіркою стану споруд, дії обладнання і пристроїв на мережі використовують під час складання дефектних відомостей, розробки проектно-кошторисної документації та для проведення поточного і капітального ремонтів.

9.3.2. До поточного ремонту на мережі входять:

профілактичні заходи - промивання, прочищення і дезинфекція мережі, сколювання льоду, очищення колодязів і камер від бруду, відкачування води та інші заходи, перелічені в пп.9.2.7-9.2.10 цих Правил; ремонтні роботи - заміна люків, скоб, ремонт горловини колодязя, підіймання і опускання люків тощо.

9.3.3. До капітального ремонту на мережі належать роботи з:

спорудження нових або повної чи часткової реконструкції колодязів (камер); перекладання окремих ділянок ліній з повною або частковою заміною труб; заміни гідрантів, водорозбірних колонок, засувок, поворотних затворів, вантузів, іншого обладнання або їх зношених частин; ремонту окремих споруд на мережі, пристроїв і устаткування; очищення і захисту трубопроводів від обростання внутрішньої поверхні труб; захисту мережі від корозії та електрокорозії блукаючими струмами; ліквідації пошкоджень дюкерів і переходів під коліями тощо.

9.3.4. Аваріями на водопровідній мережі вважаються пошкодження трубопроводів, споруд або обладнання на мережі чи порушення їх експлуатації, що спричинилося до повного або часткового припинення подачі води абонентам. До аварій на мережі належать: пошкодження стінок трубопроводів, порушення з'єднань труб, поломка запірної арматури, зворотних клапанів та іншої арматури і фасонних частин, ремонт яких потребує припинення подачі води абонентам на період ліквідації пошкоджень.

9.3.5. Аварією на водопровідній мережі не вважається виключення з роботи окремих ділянок трубопроводів, споруд або обладнання, виконане для:

запобігання аварії, якщо при цьому не була припинена подача води абонентам; проведення планово-попереджувального ремонту, дезинфекції або приєднання до діючої мережі нових трубопроводів або домових вводів з попереднім інформуванням абонентів про час і тривалість відключення.

9.3.6. Пошкоджені трубопроводи підлягають негайному відключенню у разі:

пошкоджень, які мають катастрофічний характер, коли вода, що виливається з пошкодженого трубопроводу, розмиває дорожнє покриття, трамвайні колії, затоплює вулицю, підвали будинків тощо; пошкоджень, що не мають катастрофічного характеру, але викликають необхідність відключення трубопроводу з метою припинення марних втрат води.

9.3.7. В усіх інших випадках пошкоджень на мережі відключення трубопроводів виконують в момент початку робіт, якщо це необхідно для їх проведення.

9.3.8. У випадках, передбачених п.9.3.6 цих Правил, відключення проводять без попереднього інформування абонентів. В інших випадках абонентів труба сповістити напередодні відключення трубопроводів.

9.3.9. Про відключення на водопровідній мережі, пов'язані з поточним або капітальним ремонтом, керівництво виробника зобов'язане сповістити органи пожежної охорони не пізніше ніж за добу до початку робіт.

Про аварійні відключення на водопровідній мережі адміністрація виробника зобов'язана сповістити органи пожежної охорони і Державного санітарного нагляду негайно.

9.3.10. Відключення трубопроводів здійснюється за розпорядженням диспетчера згідно з чинною інструкцією.

Відключення трубопроводів починають із засувок великих (більших) діаметрів.

9.3.12. Для постановок під робочий тиск відновлену і спорожнену ділянку трубопроводу заповнюють водою з одноразовим видаленням повітря. Заповнення водою слід виконувати повільно, з нижчого кінця ділянки трубопроводу.

Випуск повітря здійснюють у підвищених місцях трубопроводу через вантузи або гідранти із встановленими стендерами.

9.3.13. Під час заповнення трубопроводів водою для випуску повітря на кожній ділянці довжиною 500 м при діаметрі трубопроводу до 300 мм встановлюють один стендер в кінці або в підвищених містах трубопроводу.

Для трубопроводів діаметром понад 300 мм порядок заповнення водою і випуску повітря розробляють в кожному конкретному випадку з урахуванням місцевих умов.

9.3.14. Виконання робіт з аварійно-відновлювального ремонту мережі входять до обов'язків ремонтних бригад або експлуатаційного персоналу (залежно від структури організації).

9.3.15. Розслідування і облік аварій і браку в роботі проводять згідно з Інструкцією обліку та класифікації аварій на міських водопровідних та каналізаційних системах, затвердженою Держжитлокомунгоспом України наказом від 16.12.92 N 71.

9.4. Управління і розробка економічних режимів експлуатації систем подачі і розподілу води.

9.4.1. Для організації та підтримання раціональних техніко-економічних режимів роботи окремих споруд водопровідної мережі і взаємодії цих споруд між собою, а також із зв'язаними з ними спорудами - насосними станціями, баштами і резервуарами необхідно один раз на 3 роки проводити аналіз роботи водопровідної мережі. При цьому виконують обстеження технічного стану споруд і трубопроводів, визначають режим їх роботи, фактичний рівень водоспоживання, а також гідравлічні розрахунки системи з проведенням різних заходів для поліпшення роботи мережі, резервуарів і насосних станцій, розробляють типові графіки режимів роботи усіх споруд.

Для виконання цих робіт виробники можуть укладати договори із спеціалізованими організаціями і підприємствами. 9.4.2. Під час обстеження і проведення гідравлічних розрахунків діючих водопровідних мереж необхідно передбачати заходи з підвищення пропускної здатності мережі, зменшення витрат електроенергії, скорочення втрат і нераціонального використання води.

При цьому в першу чергу перевіряють варіанти:

• поліпшення схеми зонування водопровідної мережі;
• раціонального використання діючих і будівництва нових регулюючих резервуарів на мережі, у тому числі на промислових підприємствах, які відбирають значну кількість води з міського водопроводу;
• заміни насосних агрегатів або впровадження способів регулювання їх продуктивності, а також включення і відключення на основі аналізу фактичних режимів водоспоживання;
• прокладання додаткових трубопроводів або відновлення пропускної здатності трубопроводів;
• забезпечення необхідного тиску на вводах абонентів.

9.4.4. Для проведення робіт з обстеження і розрахунків діючої мережі в складі виробничого підприємства слід утворити спеціальну групу (бригаду) з розробки заходів щодо інтенсифікації роботи водопровідної мережі.

9.4.5. У разі наявності АСУ водопровідним господарством міста робота з оптимізації режимів експлуатації системи подачі і розподілу води повинна проводитися постійно.

9.5. Технічний нагляд за будівництвом і приймання в експлуатацію.

9.5.1. Технічний нагляд за будівництвом водопровідної мережі здійснюють незалежно від вартості об'єкта. На ведення технічного нагляду між замовником і виробником повинен бути укладений договір, а в кошторисі на будівництво передбачені відповідні кошти.

9.5.2. Керівництво виробника призначає представника для ведення технічного нагляду за будівництвом. Свої зауваження і пропозиції представник виробника записує в журнал будівництва об'єкта, який повинна завести будівельна організація.

9.5.3. Представник виробника, що здійснює технічний нагляд, має право і зобов'язаний:

• припинити роботи і вимагати їх переробки у разі виявлення дефектів, низької якості матеріалів або виконання робіт, відхилень від проекту та технічних умов;
• вносити зміни в проект за узгодженням із замовником, проектною організацією та інстанцією, що затвердила проект;
• брати участь у роботі приймальних комісій та прийманні захованих робіт.

9.5.4. Прийманню в експлуатацію підлягає водопровідна мережа чи трубопровід, які можна підключати до діючої системи і нормально експлуатувати. Для приймання побудованих трубопроводів, яке здійснюється згідно з вимогами СНиП 3.05.04-85, призначається Державна або робоча комісія.

9.5.5. Будівельна організація зобов'язана представити приймальній комісії документи згідно з переліком п.2.6 цих Правил.

9.5.6. Комісія звіряє представлені матеріали з виконаною роботою шляхом оглядів, обмірів, контрольного шурфування, опитування осіб, що здійснювали будівництво і нагляд. Після закінчення роботи комісії акт приймання з усіма матеріалами передається виробнику.

9.5.7. Перед здачею комісії водопровідну мережу або трубопровід піддають огляду представники технічного нагляду, замовника і будівельної організації. Огляду підлягають усі камери і колодязі, два-три з'єднання труб, що знаходяться під землею, випуски і водостоки. Під час огляду слід перевірити, щоб усі монтажні (тимчасово встановлені) заглушки були зняті. Виняток становлять заглушки для розділення трубопроводу на ділянки, вказані на схемі випробувань. Обходячи трасу, встановлюють відповідність виконаних робіт проекту з благоустрою.

9.5.8. Перед здачею трубопроводів діаметром 900 м і більше представники будівельної організації і технічного нагляду оглядають труби зсередини шляхом проходу по них. При цьому перевіряють стан внутрішньої поверхні труб, якість швів, відсутність напливів, раковин та інших дефектів. Результати огляду оформлюють актом.

9.5.9. Забудовані водопровідні мережі або трубопроводи повинні бути піддані двократному гідравлічному випробуванню:

• на міцність - до засипання траншей у монтування арматури (вантузів, гідрантів, клапанів тощо) з встановленням на їх місця заглушок;
• на герметичність - після засипання траншей (проте не раніше ніж через 24 години після засипання).

Результати випробувань трубопроводів оформлюють актом.

Трубопроводи діаметром більше 1000 мм необхідно витримувати після засипання грунтом заповненими водою протягом 3 діб.

Якщо трубопровід заповнений водою до засипання, то початком періоду витримування вважається момент засипання.

Для гідравлічних випробувань слід використовувати манометри точності не менше 1,5.

9.5.10. Нові трубопроводи діаметром 300 мм і більше, крім випробувань, вказаних в п.9.5.9, як правило, піддають додатковим випробуванням для визначення їх фактичної пропускної здатності. У процесі цих випробувань проводять одночасне вимірювання витрати води і тиску в кінцевих точках трубопроводу. На підставі цих вимірювань розраховують фактичний гідравлічний опір, який порівнюють з відповідними значеннями Таблиць для гідравлічного розрахунку сталевих, чавунних, асбоцементних, пластмасових і скляних водопровідних труб (М., Стройиздат, 1985).

Якщо буде виявлено значне розходження між розрахунковими і табличними значеннями гідравлічного опору, виконують обстеження трубопроводу для виявлення і усунення причин і піддають трубопровід повторним випробуванням.

9.5.11. До приймання збудованого трубопроводу в експлуатацію будівельна організація під керівництвом представника виробника здійснює його промивання та дезинфекцію в три етапи:

• попереднє механічне очищення і промивання з швидкістю не менше 1 м/сек.;
• дезинфекція хлорною водою згідно із затвердженою Міністерством охорони здоров'я СРСР Інструкцією з контролю за знезараженням господарсько-питної води і за дезинфекцію водопровідних споруд хлором при централізованому і місцевому водопостачанні N 723а-67 з концентрацією активного хлору 40-50 мг/л та добовому контакті;
• остаточне промивання до одержання двох задовільних бактеріологічних та фізико-хімічних аналізів води.

9.5.12. Акт про санітарну обробку збудованого трубопроводу представляється приймальній комісії і є документом, що дозволяє його приєднання (врізку) до діючої мережі і пуск в експлуатацію після приймання комісією. Акт підписують представники виробника, замовника, будівельної організації і місцевих органів Державного санітарного нагляду.

9.5.13. Приєднання (врізку) збудованого трубопроводу до діючої мережі виконує будівельна організація під керівництвом і за участю представників виробника. Врізки входять до проекту і кошторису будівництва трубопроводу. Порядок проведення врізок повинен бути регламентований інструкцією, затвердженою місцевими органами державної влади.

9.5.14. Час проведення врізки визначає виробник після виконання будівельною організацією підготовчих робіт: розкопування котловану (із встановленням у разі необхідності кріплення), заготовки фасонних частин, забезпечення робітниками відповідних спеціальностей та будівельними механізмами.

9.5.15. Під час виконання врізок виробник зобов'язаний:

• забезпечити роботи специфічним обладнанням для виконання врізок, якщо його немає у будівельній організації;
• провести усі необхідні переключення на діючій мережі;
• здійснювати технічний і санітарний нагляд за виконанням робіт.

9.5.16. Виконання врізок не повинно негативно позначатися на водопостачанні споживачів. У першу чергу має бути розглянута можливість здійснення врізки без припинення подачі води.

У разі необхідності відключення води на період виконання врізки усі споживачі повинні бути заздалегідь попереджені виробником.

9.5.17. Роботи з приєднання трубопроводів виконують за графіком, який складає виробник разом з будівельною організацією за 3 доби до початку робіт. До графіка додається схема відключень на мережі, підписана відповідальною особою виробника.

9.5.18. Будівельна організація несе відповідальність за якість робіт, що виконуються під час врізок, а виробник - за вчасне відключення і включення води. До виконання переключень на водопровідній мережі будівельна організація не допускається.

Приєднання нових трубопроводів до діючої водопровідної мережі без її відключення виконується силами виробника.

Під час вибору способу приєднання водопровідних вводів слід враховувати необхідність забезпечення мінімальної тривалості відключення діючої мережі.

9.5.19. Нові трубопроводи ставлять під робоче навантаження поступово, щоб уникнути скаламучування води у разі раптової зміни її витрати на діючій мережі.

9.5.20. Нові прийняті в експлуатацію трубопроводи наносять на планшети, що зберігаються в технічному відділі, і на оперативні схеми на диспетчерських пунктах, із зазначенням колодязів (камер), встановленого в них обладнання і присвоєнням їм відповідних реєстраційних номерів. На нові трубопроводи і споруди складають паспорти.

На пожежні гідранти заводять облікові картки, в яких вказують їх номер, місце знаходження, дату встановлення і усі види проведеного обслуговування.

У разі наявності у виробника АСУ водопровідним господарством усі ці зміни вносяться у довгострокову пам'ять ЕОМ.

9.5.21. Для одержання технічних умов на приєднання замовник повинен представити виробнику:

• план ділянки будівництва на геодезичній підоснові з нанесенням усіх підземних комунікацій (в масштабі 1:200);
• копію дозволу на будівництво об'єкта містобудування;
• опитний лист з характеристикою об'єкта та розгорнутими відомостями про потребу у воді питної якості і технічній воді, підписаний замовником і проектною організацією.

9.5.22. Погоджений примірник проекту повертають замовнику, а другий залишається у виробника і використовується для здійснення технічного нагляду за будівництвом та під час приймання споруд в експлуатацію.